Лікування безпліддя-це не завжди ЕКО.
Безпліддя — захворювання, для якого характерна відсутність вагітності протягом року за умови регулярної статевої активності без контрацептивного захисту. Цей діагноз встановлюється через півроку, коли мова йде про жінок старше 35 років. Згідно зі статистичними даними, безпліддя реєструється в 1,7% випадків у жінок у віці до 25 років. З віком ризик розвитку безпліддя збільшується.
Безпліддя: причини і лікування
Причиною розвитку безпліддя може стати, як вроджена аномалія, так і набуте захворювання:
- вроджені вади розвитку органів репродуктивної системи;гіпоплазія матки;
- наявність перегородок в порожнині матки;
- подвоєння органу;
- запальні процеси, які призводять до непрохідності маткових труб;
- ендометрит;
- запалення придатків;
- інфекційні захворювання (гонорея, хламідії);
- новоутворення (міома, поліп ендометрія);
- дисфункція органів, які продукують гормони (щитовидна залоза, гіпофіз);
- аборти;
- хірургічні втручання на органах репродуктивної системи;
- психологічний фактор, хронічні стреси.
Лікування безпліддя включає:
- консервативні методики (лікарська корекція гормональних порушень, терапія запальних захворювань);
- хірургічні методи (видалення поліпів міоми, розсічення спайок, відновлення прохідності маткових труб).
- допоміжні репродуктивні технології (ЕКЗ).
Діагностика
Для постановки діагнозу безпліддя використовуються наступні методи:
- мікроскопічне дослідження матеріалу, взятого з цервікального каналу, піхви;
- оцінка овуляції лабораторним, ультразвуковим методом;
- біопсія ендометрія з наступним гістологічним аналізом;
- оцінка оваріального резерву за допомогою ультразвукового дослідження;
- лабораторний контроль рівня гормонів на 2-5 день менструального циклу;
- УЗД малого таза;
- оцінка прохідності маткових труб (гістеросальпінгографія; соногістеросальпінгографія);
- лапароскопія;
- гістероскопія;
- МРТ.
Обстеження чоловіків при безплідді включає проведення спермограми (для аналізу показників еякуляту).
Патологія яєчників: лікування
До числа захворювань яєчників слід віднести:
- дисфункціональні (менструальні) порушення;
- запальні процеси (аднексит);
- апоплексію яєчників;
- кістозне утворення;
- доброякісні, злоякісні новоутворення органів репродуктивної системи.
Лікувальна тактика визначається з урахуванням тяжкості захворювання і може включати консервативні методи (гормонотерапію), а також операції лапароскопічним методом.
Фенестрація яєчників
Фенестрація яєчників є хірургічне втручання, показаннями для якого є полікістоз яєчників. Воно може проводитися також з діагностичною метою, коли здійснюється забір матеріалу для гістологічного дослідження.
Операція проводиться лапароскопічним методом, що дозволяє максимально знизити ризик небажаних наслідків, скоротити реабілітаційний період. Як показує практика фенестрація з коагуляцією дають можливість знизити ризик повторного формування кістозних утворень в яєчниках.
Коли слід розпочинати ліквання безпліддя?
Якщо сексуально активній парі, яка не використовує контрацептиви, не вдається досягти вагітності протягом одного року (а якщо жінка віком понад 35 років, то півроку) — це привід для звернення у клініку щодо лікування безпліддя.
Протягом першого року подружнього життя вагітність настане у 93% пар, які не мають проблем із зачаттям, а також у 46% з помірною та в 11% з вираженою субфертильністю (Evers, 2002).
Які дослідження потрібно зробити перед першим візитом до лікаря?
Первинну консультацію можна проводити без наявності результатів будь-яких аналізів. Проте, якщо будуть відомі результати спермограми, консультування буде більш продуктивним. Усі необхідні додаткові дослідження лікар призначить після первинної консультації.
Що входить у лікування безпліддя?
Лікування безпліддя включає:
- консервативні методики (лікарська корекція гормональних порушень, терапія запальних захворювань);
- хірургічні методи (видалення поліпів міоми, розсічення спайок, відновлення прохідності маткових труб);
- допоміжні репродуктивні технології (ЕКЗ).