Більш як півтора мільярда випадків на рік в масштабах земної кулі або 90 відсотків усіх випадків головного болю припадають саме на головний біль напруги.

Симптоми головного болю напруги

Характер такого болю тягнучий чи стискаючий. Локалізований він здебільшого в потиличній частині, в скронях або над бровами. Буває й шоломовидно по всій волосистій частині голови. Для боротьби з ним у хід іде все – від прийому таблеток знеболюючих препаратів до уникання певних харчових продуктів і змін у способі життя.

Задача спеціаліста на прийомі — відрізнити такий головний біль від інших випадків, які становлять меншу кількість, але значно більшу небезпеку для пацієнта. Зокрема, від головного болю, пов’язаного із підвищенням артеріального тиску, гайморитом, онкозахворюваннями, судинними аномаліями тощо.

Схильність до головного болю напруги

До головного болю напруги найбільшу схильність мають люди, які, відповідно до роду своєї діяльності, мають тривале статичне навантаження на шию та спину й при цьому мало рухаються. Серед них – офісні працівники, педагоги, лікарі, домогосподарки, студенти й школярі.

Причини головного болю напруги

Провокувати головний біль напруги можуть:

  • певні пози;
  • стрес;
  • порушення сну;
  • нерегулярний прийом їжі, й навіть, перевтома очей.

На огляді у пацієнта майже завжди наявний підвищений тонус м’язів і сполучної тканини шиї й потилиці. Справа в тому, що постуральна мускулатура (м’язи, які беруть участь у підтриманні постави), працюють завжди. Вони як солдати — повинні бути на посту й виконувати свої функції незалежно від обставин. Керує ними не інтелігентна й поблажлива кора головного мозку, генерал нашого тіла, а безжальний сержант – нервова періферія, якій все одно — м’яз сильний чи слабкий, втомлений чи повний сил. Наказ її повинен бути виконаний. Якщо такий м’яз заслабне, то він усе одно буде змушений з останніх сил нести службу. І в такому разі він після непосильної роботи вже не зможе розслабитися до кінця й буде зберігати залишковий тонус. Такі залишки поступово будуть накопичуватися, подразнення перевисить больовий поріг і людина рано чи пізно почне відчувати біль.

З точки зору доказової медицини надмрне, а тим більше, безконтрольне вживання фармакологічних препаратів визнано однозначно шкідливим через токсичність більшості протибольових і протизапальних ліків у великих дозах або при тривалому прийомі. Більше того, враховуючи те, що головний біль напруги здебільшого має хронічнй характер, при самолікуванні набрати токсичну дозу можна дуже легко, особливо якщо напади болю часті й набридливі.

Лікування головного болю напруги

Насправді лікування головного болю напруги вимагає комплексного професійного підходу, залучення декількох спеціалістів, сполучення декількох напрямків. Але справа вдячна і при правильному лікуванні головний біль напруги минає без ніяких наслідків. Звертайтеся до професіоналів.